12 традицій Анонімних Комп’ютерних Гравців

Наш спільний добробут повинен бути на першому місці; особисте одужання залежить від єдності групи.
Наші лідери – лише наділені довірою служителі; вони не керують.
Єдиною вимогою для того, щоб стати членом спільноти АКГ – це бажання припинити грати в комп’ютерні/відеоігри.
Кожна група має бути автономною, за винятком справ, які стосуються інших груп або АКГ в цілому.
Кожна група має лише одну головну мету – донести своє послання до ігромана, який все ще страждає.
АКГ ніколи не слід підтримувати, фінансувати або надавати ім’я АКГ для використання жодній спорідненій організації або сторонній установі, щоб проблеми, пов’язані з грошима, власністю і престижем не відволікали нас від нашої головної мети.
Кожній групі АКГ слід повністю спиратись на власні сили, відхиляючи внески ззовні.
Анонімним Комп’ютерним Гравцям варто завжди залишатися непрофесійним об’єднанням, проте наші службові центри можуть наймати спеціальних працівників.
АКГ, як таким, ніколи не слід мати системи управління; але ми можемо створювати ради або комітети, безпосередньо відповідальні перед тими, кого вони обслуговують.
Анонімні Комп’ютерні Гравці не мають точки зору щодо зовнішніх питань; отже ім’я АКГ ніколи не слід залучати до громадських дискусій.
Наша політика зв’язків з громадськістю ґрунтується на привабливості, а не на рекламі; нам потрібно завжди зберігати особисту анонімність на рівні преси, радіо, кіно та телебачення.
Анонімність є духовною основою всіх наших традицій, яка завжди нагадує нам ставити принципи над особистостями.

Залишити відповідь Скасувати коментар

Недавні записи

Архіви

Категорії